"Фізик-атомник (фахівець з діагностики атомних реакторів)"
Найменування професії Домінуючий спосіб мислення Область базових знань № 1 і їхній рівень Область базових знань №2 і їхній рівень Професійна область Міжособистісна взаємодія Домінуючий інтерес Додатковий інтерес Умови роботи
фізик-атомник додаток - діагностика фізика, хімія, математика, рівень 3, високий (теоретичний) ядерна фізика, електродинаміка, рівень 2, середній (практичне використання знань) фізика часте по типі,"поруч" дослідницький реалістичний у приміщенні, сидячий
Домінуючі види діяльності:
обслуговування реакторних залів;
зняття показань приладів, розташованих на реакторах;
на основі отриманих даних винесення висновків про стан атомного реактора;
у разі потреби запуск і перезавантаження атомного реактора. Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності: Здібності:
аналітичні здібності (уміння отримувати й обробляти потрібну інформацію, оцінювати, порівнювати і засвоювати її);
схильність до раціонального, логічного аналізу;
математичні здібності;
аналітичні здібності;
гарний розвиток мнемонічних здібностей (довгострокова і короткочасна пам'ять);
високий рівень концентрації уваги (здатність зосереджуватися на одному предметі чи виді діяльності протягом тривалого часу). Особистісні якості, інтереси і схильності:
схильність до науково-дослідної діяльності;
самоорганізованість;
допитливість;
відповідальність,
самостійність;
емоційна стійкість;
схильність до аналізу;
прагнення до подолання помилок;
уміння зберігати таємницю;
розвита інтуїція (уміння робити правильні висновки з недостатніх даних). Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:
нерозвиненість аналітичного мислення і математичних здібностей;
неорганізованість, невміння сконцентруватися на розв'язуваній задачі;
нераціональність, необережність, необачність;
емоційна нестійкість;
невміння зберігати таємницю. Області застосування професійних знань:
наукомісткі виробництва (атомні електростанції);
лабораторії при науково-дослідних інститутах і академіях наук;
освітні установи (вузи). Історія професії
Ядерна (атомна) фізика - розділ фізики, у якому вивчаються структура і властивості атомних ядер і їхнього перетворення - радіоактивний розпад, розподіл ядер, ядерні реакції.
Вже в 1896 році А. Беккерель відкрив явище радіоактивності. А в період з 1911 по 1932 рік було встановлене наступне:
у центрі атома знаходиться важке позитивно заряджене ядро незначно малого в порівнянні з атомом розміру, у якому зосереджена майже вся маса атома;
атомне ядро складається з протонів і нейтронів.
У 1935 році запропонована ідея ядерних сил, що утримують ці частки в ядрі.
Надалі в ядерній фізиці визначилося кілька напрямків: фізика ядерних реакцій, нейтронна фізика, ядерна спектроскопія й ін.; у самостійні розділи виділилися фізика елементарних часток, фізика і техніка прискорювачів заряджених часток. Вивчення розподілу ядер у 1940-1950-х роках привело до відкриття ланцюгових реакцій розподілу ядер урану, створення ядерних реакторів (Е. Ферми. 1942), ядерної енергетики і ядерної зброї. Був відкритий також термоядерний синтез легких ядер у зірках, створена термоядерна зброя, почалися роботи зі здійснення керованого термоядерного синтезу. Результати і методи дослідження ядерної фізики набули застосування як в інших областях фізики, так і в хімії, біології, геології, технікі, медицині й ін.
Розвиток ядерної фізики призвів до необхідності рішення проблем, пов'язаних із впливом радіації на природне середовище і людину, похованням ядерних відходів і т.п., що стимулювало розвиток різних професій, у тому числі і тієї, котра отримала назву "фізик-ядерник". Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (реалістичний і дослідницький):
