Найменування професії Домінуючий спосіб мислення Область базових знань № 1 і їхній рівень
Область базових знань №2 і їхній рівень Професійна область Міжособистісна взаємодія Домінуючий інтерес Додатковий інтерес Умови роботи
хірург адаптація - аналіз природничі науки (біологія, фізика, хімія), анатомія, фізіологія, фармакологія, рівень 3, високий (теоретичний) патоанатомія, хірургія, рівень 2, середній (практичне використання знань) охорона здоров'я, медицина часто по типу "разом" дослідницький реалістичний у приміщенні і поза приміщенням, мобільний
Домінуючі види діяльності:
збір анамнезу (історії хвороби);
заповнення історії хвороби (робота з медичними картами);
виявлення причин різних захворювань;
проведення дослідницької роботи для постановки чи підтвердження діагнозу;
проведення передопераційної підготовки;
проведення планових і позапланових (екстрених) операцій;
ведення пацієнта після операції (здійснення реабілітаційно-профілактичних заходів);
здійснення тривалого стеження за пацієнтом;
розробка і впровадження нових методів діагностики і лікування різних захворювань. Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності: Здібності:
здатність аналізувати, зіставляти факти, логічно мислити (схильність до раціонального логічного аналізу);
високий рівень розвитку довільної уваги (здатність знайти навіть незначні прояви симптомів захворювання);
гарний розвиток мнемонічних здібностей;
ручна спритність при проведенні різних лікувальних процедур (тонка моторна координація, точність рухів і т.д.);
швидкість реакції;
психоемоційна стабільність і здатність переносити великі фізичні навантаження;
вербальні здібності (уміння грамотно й у той же час доступно для пацієнта викладати свої думки);
комунікативні навички (спілкування і взаємодія з людьми, уміння встановлювати контакти);
навички письмового викладу думки;
уміння переконувати. Особистісні якості, інтереси і схильності:
самостійність, самомотивація, орієнтованість на задачу, заглибленість у роботу;
уміння зберігати таємницю. Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:
нездатність аналізувати, зіставляти факти, робити прогнози;
безвідповідальність;
неуважність;
низький рівень розвитку чи відсутність комунікативних і вербальних здібностей;
відсутність самомотивації, недопитливість, небажання підвищувати свою професійну компетентність;
емоційна нестриманість;
егоїстичність;
непевність;
нетерпимість,
бридливість;
невміння зберігати таємницю;
психічні захворювання (епілепсія, шизофренія і т.д.). Області застосування професійних знань:
медичні установи (лікарні, санаторії, поліклініки, диспансери, травматологічні пункти і т.д.);
викладацька діяльність (медичні училища, медичні вузи);
науково-дослідна діяльність;
МЧС, служба порятунку;
військові організації, спортивні організації;
приватні медичні клініки. Історія професії
Хірургія (греч. cheirurgia, від cheir - рука і ergon - дія, робота) - область медицини, що вивчає хвороби, основний метод лікування яких - оперативне втручання, яка розробляє прийоми, методи і техніку виконання операцій.
Поряд з терапією й акушерством хірургія належить до древніх медичних спеціальностей. Архітектурні знахідки і древні рукописи свідчать, що спроби хірургічного лікування були ще в кам'яному віці. У Єгипті за 2-3 тис. років до н.е. застосовували кровопускання, вправляння вивихів, кесарев розтин. У Древній Індії практикували пластику дефектів носа. Давньогрецька медична епоха Гіппократа залишила твори по хірургії, у яких описані трепанація черепа, лікування переломів і ін. оперативні втручання.
Середньовічна медицина, відповідаючи релігійним догматам, наказувала уникати пролиття крові і забороняла займатися вивченням анатомії на трупах.
Розквіту хірургії в XIX столітті сприяло впровадження в хірургічну практику наркозу й антисептики, що дозволило вирішити дві проблеми, що гальмували розвиток хірургії, незважаючи на досить розвинену оперативну техніку: знеболювання операцій і запобігання подальшого нагноєння ранн.
В даний час хірургія постійно знаходиться в розвитку, удосконалюються старі і розробляються нові методи діагностики і лікування різних захворювань. Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (реалістичний і дослідницький):
