"Перукар"

Найменування професії Домінуючий спосіб мислення Область базових знань № 1 і їхній рівень Область базових знань № 2 і їхній рівень Професійна область Міжособистісна взаємодія Домінуючий інтерес Додатковий інтерес Умови роботи

перукар виробництво - спритність мистецтво створення іміджу, рівень 2,середній (практичне використання знань) перукарська справа, рівень 1, низький (знання отримані досвідченим шляхом) сфера обслуговування часто по типу "поруч" соціальний артистичний у приміщенні, мобільний

Завантажити відео демонстрацію

Домінуючі види діяльності: підбор зачіски з урахуванням особливостей зовнішнього вигляду клієнта; миття, розчісування, стрижка й укладання волосся; фарбування волосся в різні кольори і відтінки, їхнє знебарвлення; хімічна завивка волосся; завивка волосся електричним способом (щипцями) і на бігуді; косметичний догляд за волоссям (лікувально-оздоровчі процедури: маски, масаж і т.д.); створення зачісок на замовлення для урочистих випадків; гоління обличчя з урахуванням особливостей і типів шкіри; робота з перуками, шиньйонами і накладками; дезинфікування, чищення і перевірка інструментів; розробка моделей зачісок з урахуванням напрямку моди. Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності: Здібності: гарний розвиток моторики рук; точний окомір; уміння зосереджуватися на одному об'єкті тривалий час; гарна зорова пам'ять; розвита творча уява; висока чутливість рук; художні здібності (до малювання); висока поміхостійкість (здатність працювати в приміщенні з високим рівнем шуму); фізична витривалість. Особистісні якості, інтереси і схильності: терплячість; охайність; винахідливість; естетичний смак; акуратність, обґрунтованість (уміння ретельно виконувати роботу); доброзичливість стосовно людей; енергійність; легкість у спілкуванні з людьми; тактовність; спостережливість. Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності: погана координація рухів; ослаблені увага і пам'ять; нерозвинена уява; нерозвинена ручна моторика; відсутність естетичного смаку; неохайність, невміння дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог; дратівливість і швидка стомлюваність; нетерпиме ставлення до манер, смаку, особливостей зовнішності інших людей; почуття бридливості до інших людей; алергійні реакції на хімічні речовини (пахучі і барвні речовини) і волосся. Області застосування професійних знань: перукарні; салони краси; дома моди; кабінети на окремих підприємствах. Історія професії Про професію перукаря знали ще наші древні предки. У багатьох літературних творах можна прочитати про послуги цирульників (так раніше називали в Росії перукарів), сотні людей приходили до них, щоб поголитися, постригтися чи зробити зачіску. Слово "перукар" має французьке походження (perruque) - накладка з волосся, а в театрі - один з виразних засобів гриму. Професія перукаря завжди була і буде життєво необхідною, тому що в людині закладене прагнення до краси і догляду за собою. Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (соціальний і артистичний): модельєр одягу; реставратор живопису; прокурор; адвокат; педагог; медсестра. Навчальні заклади, що навчають даної професії. Професію перукаря можна одержати в професійно-технічних училищах, учбово-виробничих комбінатах чи на комерційних курсах.

Описання розповсюджених спеціальностей та їх професіограми