РЕСТАВРАТОР
Зміст праці. Під реставрацією в мистецтві й архітектурі розуміють відновлення зруйнованих, ушкоджених чи перекручених пам'ятників історії і культури з метою збереження їхнього історичного чи культурного значення.
Професія реставратора включає кілька спеціальностей, що вимагають професійної освіти різного рівня: реставратор декоративно-художніх фарбувань, реставратор добутків з дерева, реставратор декоративних штукатурних і ліпних виробів, художник-реставратор.
Художник-реставратор виконує роботи з реставрації і консервації добутків, що мають художню й історичну цінність. У роботі реставратора можна виділити кілька етапів:
ретельне всебічне натурне дослідження об'єкта реставрації (огляд, опис), історико-архівні дослідження, у ході яких з'ясовується його первісний зовнішній вигляд, хімічні, фізичні, біологічні дослідження, установлення причин і характеру руйнувань;
розробка методики і проведення реставрації, підбор необхідних матеріалів;
документація ходу реставраційних робіт (щоденники, фото-, відеозйомки).
У ході реставрації творів образотворчого мистецтва відновлюється втрачена міцність об'єкта, виправляються деформовані частини основи, ґрунту, барвистого шару.
Області застосування. Фахівці працюють у музеях спеціалізованих реставраційних майстерень, підприємствах, у храмах, галереях, виставочних залах.
Професійна спрямованість - художній образ (сполучення артистичного, дослідницького і реалістичного професійних типів).
Домінуючі інтереси - образотворче мистецтво; супутні - історія, будівництво, обробка матеріалів.
Для успішної професійної діяльності реставратору необхідно сполучити в собі якості як ученого-історика, так і художника.
Необхідні якості. У художника-реставратора повинний бути високий рівень розвитку загальних здібностей (аналітичні здібності, логіка, пам'ять, увага); художні здібності; терпіння, сумлінність, акуратність.
Затребуваність на ринку праці середня. Оплата праці середня.
|
