СТРАХОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ

Зміст праці. Страховий консультант працює в складі страхових компаній. Володіє інформацією з усіх видів страхування - страхування життя, здоров'я, нерухомості, різних видів діяльності і т.д. Знає всі страхові продукти. Консультує клієнтів, знайомить їх з умовами і правилами страхування. Дає рекомендації виду страхування. Веде переговори з керівниками підприємств і організацій. Обслуговує найбільші промислові і комерційні організації. Формує попит на страхові послуги в зв'язку з наростанням ризику в сучасних умовах. Укладає договори. Оцінює заподіяний збиток з урахуванням критеріїв і ступеня ризику.
Умови праці. Робочий день може бути ненормований.
Страховий консультант повинний добре розбиратися в предметі страхування, знати правила й умови усіх видів страхування, володіти основами економічних і правових знань, повинний уміти вести обліково-звітну документацію, робити оцінку заподіяного збитку.
Домінуюча професійна спрямованість - на роботу з людьми і документами. Професійний тип особистості - соціальний, конвенціональний, підприємницький.
Домінуючі інтереси - суспільна робота, торгівля, сфера обслуговування; супутні - економіка, право, соціологія, статистика, психологія, медицина, педагогіка.
Необхідні якості. Страховому консультанту необхідні розвиті комунікативні навички, уміння працювати з людьми, гарна оперативна і довгострокова пам'ять, стійка увага, наполегливість, відповідальність, навички роботи з документацією.
Медичні обмеження. Робота не рекомендується особам, що страждають серцево-судинними, нервово-психічними захворюваннями, що мають дефекти мови і явно виражені фізичні недоліки.
Родинні професії: страховий агент, продавець-консультант, викладач, юрисконсульт, торговий представник.
Перспективи професійного росту - кар'єрний ріст усередині страхової компанії.
Професія страхового консультанта затребувана на ринку.
Шляхи одержання професії - навчання в середньому спеціальному чи вищому навчальному закладі за фахом "Страхова справа", "Керування страхуванням", "Комерційне і соціальне страхування", а також додаткова підготовка в області страхової справи фахівців з вищою освітою в області економіки, соціології, медицини, права, чи педагогіки психології, що мають досвід роботи страховим агентом.